Досвід роботи

«Нехай перші кроки на крутій стежині знань,
 будуть осяяні красою»
                   Ш.Амонашвілі
Вчителем образотворчого мистецтва працюю дванадцять три роки.  Моя мета – навчити дітей розуміти і відчувати красу образотворчого мистецтва.
           Працюючи з дітьми, я застосовую ті навички і вміння, які здобула за час навчання у Вижницькому училищі прикладного мистецтва та Чернівецькому національному університеті імені Юрія Федьковича.
            На основі власних вмінь та навиків, а також використання кращих форм та методів своїх колег в мене сформувався власний стиль роботи.
 Першочергове завдання, яке ставлю перед собою – розпізнати задатки кожного учня, розкрити і розвинути їх. Відомо, що здібності людини розвиваються в діяльності, тому працюю над проблемою «Розвиток індивідуальних здібностей учнів шляхом удосконалення практичних навиків».
Важливим є визначення комплексу видів діяльності, який би забезпечував повноцінний розвиток індивідуальних здібностей та практичних навиків кожної дитини.  Як писав Василь Сухомлинський «За своєю природою дитина – допитливий дослідник, серце якої чутливе до заклику творити красу. Витоки здібностей та дарувань дітей – на кінчиках їхніх пальців. Від пальців йдуть найтонші струмочки, які живлять джерело творчої думки. Іншими словами, чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина». Тому необхідно, своєчасно помітити, відчути ці таланти і допомогти їм розкритися в реальному житті. Чим більше дитина бачить, чує, переживає, тим більш значущою та продуктивною стане діяльність її відображення. На моїх уроках діти освоюють художні прийоми та цікаві можливості пізнання навколишнього світу через ненав’язливе прилучення до процесу мистецтва. Уроки перетворюються в творчий процес педагога та дітей за допомогою різнобічного образотворчого матеріалу, який проходить ті ж стадії, що і творчий процес художника. Цим урокам відводиться роль джерела фантазії, творчості, самостійності.
Переконана, що образотворче мистецтво – це особливий предмет, який передбачає напружену роботу  думки й памяті, душі та серця, рук і очей.
Щоб зробити уроки цікавими, продуктивними, розвивальними  дотримуюсь таких принципів:
§    чітка постановка мети;
§    добір цікавого матеріалу;
§    методично правильна побудова схеми уроку;
§    послідовний виклад матеріалу;
§    унаочнення уроків;
§    використання новітніх технологій (мультимедійні технології);
§    нестереотипність;
§    створення емоційного настрою відповідно до теми уроку.
У результаті такої роботи уроки стають різноманітними: кожна дитина має свою думку, робить свій вибір (я на уроках не пропоную готовий матеріал, а лише деякі елементи, а компонують діти самотужки); намагаюсь створити атмосферу зацікавленості, плідної праці.
          У своїй роботі  прагну показати учням, наскільки багатий світ мистецтва. Намагаюсь створити всі умови для того, щоб вони мали змогу удосконалити свої практичні навики, тим самим  розвинути свої творчі здібності як на уроці, так і в позаурочній діяльності. На уроках образотворчого мистецтва зосереджую увагу учнів на  самостійну інтерпретацію художніх явищ сучасності в єдності традицій і новаторства. Навчаю виконувати творчі роботи з урахуванням особливостей мистецьких явищ. Використання  ігрових, інтерактивних та   проектних технологій  роблять процес навчання цікавим та плідним. А  такі форми та методи роботи як: колажі, ярмарки, незакінчені речення, гра «Так-ні»,  краєзнавчо-пошукова робота за мистецькими проектами, та ін.  активізують увагу, збуджують інтерес  та стимулюють до творчої діяльності.
Важливим вважаю спосіб подання навчального матеріалу. Згідно з навчальною програмою, частина уроків відведена для набуття учнями практичних навичок і вмінь роботи в різноманітних техніках під час роботи з папером. Під час опанування практичних навичок я допомагаю учням знайти «свою» техніку (при цьому дуже важливо, щоб учні, удосконалюючи свою майстерність, використовували лише якісні матеріали). Подаю новий матеріал із поясненням послідовності виконання роботи й практичною, поетапною демонстрацією виконання зразка. У жодному разі не вимагаю, щоб учні створювали точну копію моєї роботи. Вони використовують техніку й матеріали, які я запропоную, але кожен із них у результаті роботи має створити власний витвір.
Більшість практичних завдань учень виконує на уроці, щоб я мала можливість спостерігати за розвитком його творчості та потенціалу. Але якщо дитина на уроці не встигає виконати завдання, я дозволяю їй завершити роботу вдома, не переробляючи її. Захист робіт може відбуватися у формі виставки, конференції, диспуту, презентації.
   На уроках образотворчого мистецтва використовую нові інформаційні та інтерактивні технології. Вважаю, що сьогоднішні мультимедійні технології є необхідними для використання при викладанні образотворчого мистецтва. Особливо ефективними вони є для естетичного розвитку особистості, оскільки мистецтво – найгармонічніший спосіб художнього та образного розвитку. При цьому учні отримують можливість самореалізації, змогу відчути себе не тільки глядачем, слухачем, а й стати безпосереднім автором мистецьких творів, розвити свої творчі здібності.  Характерною особливістю мультимедіа є створення специфічного мистецького простору, який сприяє передачі аури творів мистецтв, допомагає вчителеві в ефективнішій формі передати учням навчальний матеріал, звільнивши його від багатьох рутинних операцій (підготовка наочності  і т.п.).
  Для образотворчого мистецтва ця технологія відкриває широке поле для діяльності, створюючи нові чинники мотивації, зацікавлення учнів, полегшуючи їм шлях до мистецтва, надаючи нові можливості для власної творчості.
  Перегляд репродукцій картин, творів декоративно-прикладного мистецтва, шедеврів архітектури та слухання прекрасної музики пробуджує в дітей емоції насолодження і захоплення, сприяє розвитку естетичних смаків. Уважно стежачи за реакціями дітей, я можу вивчити здібності учнів. Адже реагувати на витвір мистецтва душевним хвилюванням, душевним рухом, глибоким переживанням може тільки дитина, наділена мистецькими здібностями.
                Зробити висновок про те, що дитина має художні здібності, можу тоді,  коли певний час поспостерігаю за нею,  вивчу інтереси дитини.  А для цього використовую,  розроблену на основі власних спостережень, опорну схему визначення художніх здібностей (додаток 1).
                 Після виявлення художніх обдарувань працюю над їхнім розвитком, як на уроці так і в  позаурочній діяльності.
Для того щоб краще розкрити і розвинути індивідуальні здібності дитини, слід зацікавити її, адже саме цікавість і прагнення творять дива. Кожному з нас відомо: якщо виникає жвавий інтерес до справи, якою ніколи не займалися, одразу хочеться відкрити її для себе, ознайомитись та досягти практичного результату.
Тому на уроках практикую вивчення нових технологій:
§    монотипія, акватипія;
§    малювання пальцями;
§    аплікація з природного матеріалу;
§    ліплення з соленого тіста;
§    аплікація в рваній техніці;
§    нетрадиційне ткацтво.
Сьогодні, коли люди та смаки швидко змінюються підтримка народних традицій, розвитку інтересу до національного мистецтва, збереження народних традицій, звичаї та обрядів особливо важливі.
Під час вивчення народних мистецтв учні знайомляться з народними розписами, чудовими та загадковими орнаментами писанкарства, вишивкою, ткацтвом, різьбленням по дереву, народним одягом та народними майстрами рідного краю.
Розвиток практичних навиків продовжується шляхом залучення учнів до різних видів мистецької діяльності у гуртках.           
           Простота виготовлення прикрас з бісеру, нескладні, вивірені роками, прийоми роботи, виявлення природної краси орнаментів, звучання кольорів  створюють великі можливості для широкої практичної  творчої діяльності, відкривають шляхи швидкого досягнення  результату  і  тому  гурток «Робота з бісером» завжди збирає багато учнів.
  Найбільш масовими  видами  народної творчості  є мистецтво художнього вишивання та писанкарство. Кращі писанкарі беруть участь у районному зльоті юних писанкарів, а вишивальники – у  виставках-конкурсах.
 Залучення дітей до гуртка «Нетрадиційне ткацтво» дає можливість розвитку креативності та індивідуальності юних обдарувань.
 Учні часто допомагають  здійснювати художнє оформлення шкільних і позашкільних виховних заходів,  тим самим застосовують набуті художні знання і вміння для самореалізації, з охотою беруть участь у різноманітних конкурсах, які підтверджують високий та достатній рівень виконання творчих робіт.
         З метою заохочення дитячої творчості у школі створена постійно діюча виставка «Кращі художники школи». Як результат роботи – щорічні призові місця на районних та обласних виставках-конкурсах.
Важливим моментом в роботі є створення ситуації успіху, як на уроках так і в позарочний час, під час участі у конкурсних змаганнях та виставках. З цією метою вважаю за доцільне:
ü   ретельно вивчати особистість кожної дитини;
ü   орієнтуватись на реакції дітей під час успіхів чи невдач (досліджувати не лише випадкові прояви характеру, а й сталу поведінку, емоції, головним чином те, що збуджує, що штовхає дитину до діяльності);
ü   спостерігати, чи збігаються результати діяльності з бажаннями дітей. І прагнути формувати рівень цих бажань;
ü     окреслювати для кожної дитини  радісну оптимістичну перспективу, а якщо випало розчарування – пом’якшити його;
ü    досягти  атмосфери доброзичливості та взаємодопомоги.
 Неможливо вводити учнів у світ мистецтва, коли вчитель байдужий до навколишньої краси, коли вчитель необізнаний у сфері мистецтва. Моє життєве кредо – «Не стояти на місці. Рух – це життя.»  Мені цікаво оволодівати новими техніками, видами діяльності, відкривати і пробувати себе у новому, не стояти на місці. Цим і намагаюсь захопити і зацікавити учнів. Особливо приємно, коли вони знаходять себе у різних видах мистецької діяльності.
    Це важливо коли діти живуть у світі краси, фантазії, творчості. Ставлю перед собою завдання – дати  дитині простір для вільної діяльності, звільни від страху помилок, закріпи за нею право на пошук та власну думку, довіряти їй, вести до цікавого, чарівного і прекрасного, що сприяє розкриттю душі і щедрого серця. Досягається це в щоденній праці, щоденних пошуках.        
  Сьогодні всі свої зусилля, свою роботу спрямовую на те, щоб з першого до останнього уроку навчання в школі навчити дітей творчо й неординарно мислити і творити, виростити з своїх вихованців таких людей, чиє розуміння мистецтва збагачуватиме їхній духовний світ і стане важливою духовною потребою всього народу.









Додаток 1

Опорна схема
визначення художніх здібностей учня
§    Учень має грунтовні знання тематичного художнього матеріалу
§    У малюнках і картинах використовує розмаїтність сюжетів
§    Серйозно ставиться до творів мистецтва. Стає вдумливою і дуже серйозною, коли бачить гарну картину, незвичайну скульптуру, красиво і художньо виконану річ, чує музику
§    Оригінальна у виборі сюжету (у малюнку, творі, описі якоїсь події), складає оригінальні композиції (із квітів, малюнків, марок, листівок)
§    Завжди готова використовувати якийсь новий матеріал для виготовлення іграшки, картини, малюнка, композиції, у будівництві дитячих будиночків на ігровому майданчику, тощо …
§    У годину дозвілля охоче малює, ліпить, створює композиції, що мають художнє призначення (прикраса для будинку, одягу тощо)
§    Створює малюнок або ліплення , в яких виражає свої почуття і настрій
§    Цікавиться творами мистецтва, може дати їм свою власну оцінку
§    Любить працювати з клеєм, пластиліном,  глиною, зображає події або речі у трьох  вимірах і просторово    
§    Любить малювати
§    Самостійно використовує набуті художні вміння
§    Має високий рівень художнього мислення
§    Творчо підходить до виконання художніх робіт
§     В роботах висловлює свої почуття





Немає коментарів:

Дописати коментар